10 Б Історія України УНР в екзилі. Холодний Яр. Культурне життя 1917-21
Тема: УНР в екзилі. Холодний Яр. Культурне життя 1917-21
Париж. 25 травня 1926 року о 14:15 Шварцбард підійшов до С. Петлюри, який стояв біля книгарні на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель в Латинському кварталі і, попередньо звернувшись до нього, щоб роздивитись обличчя, зробив сім пострілів. Від першої кулі, що потрапила у праве плече, Петлюра втратив рівновагу і впав на тротуар. Нападник продовжував стріляти в лежачого. Смертельною виявилась п'ята куля, що влучила у груди жертви, пробила легені і серце, викликавши великий вилив крові. Ще дві кулі, потрапивши у бруківку, пройшли мимо. Восьма куля так і не була випущена через осічку. О 14 год. 40 хв., так і не прийшовши до тями, Петлюра помер. Шварцбард був затриманий перехожими та заарештований на місці злочину поліцією
Переглянь "Холодний Яр"
У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці
зможуть: |
Знати: –
дати утворення ЗУНР і проголошення Акта злуки,
Чортківської офензиви; –
хронологічні межі, перебіг та результати Першого та Другого зимових походів Армії УНР; –
час існування, форми та основні ознаки національної державності: УНР за УЦР, Української Держави,
УНР за Директорії, ЗУНР; –
центри та ідейні течії української еміграції. Розуміти: зміст понять: «воєнний комунізм»,
«гетьманат», «Директорія», «київська катастрофа», «лінія Керзона», катастрофа»,
«лінія Керзона», |
«націонал-комунізм», «політична еміграція»,
«продовольча розкладка», «реімперіалізація», «реквізиція», «терор
червоний і білий»; значення
Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель
та свідчення національної самоідентифікації населення України; створення
УСРР як один із результатів більшовицької реімперіалізації, особливості статусу
УСРР у 1919–1920 рр.; вплив
рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби
за українську незалежність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні
на розвиток української культури; значущість
творчого доробку українських митців для національної і світової культури. Уміти: встановити послідовність і синхронність подій Української революції та боротьби за збереження української незалежності (на національному, регіональному і локальному рівнях) показувати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції; виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, освіти і наук, мистецтв за часів УНР, Української Держави та ЗУНР; пояснити
роль маріонеткових квазідержав (УНР (Радянської), Донецько-Криворізької,
Одеської радянських республік, УСРР) як знарядь експансії РСФРР в Україну; порівнювати
державотворчі процеси в УНР, Українській Державі, ЗУНР; висловити аргументоване судження про причини перемог і поразок українських політичних сил у боротьбі за збереження незалежності; пояснити причини політичної еміграції українців; визначити особливості розвитку української культури у 1917–1921 рр.; аргументовано оцінювати діяльність визначних персоналій (Марко Безручко, Михайло Омелянович-Павленко, Нестор Махно, Олександр Удовиченко); схарактеризувати
політичну та/або мистецьку діяльність Володимира (Зеєва) Жаботинського,
Георгія Нарбута, Євгена Петрушевича, Павла Скоропадського, Симона Петлюри. |
Коментарі
Дописати коментар